Основні напрями діяльності

- Удосконалення уроку шляхом упровадження інноваційних педагогічних технологій із використанням родинного виховання та освіти як важливої ланки освітнього процесу.

- Організація родинного виховання та освіти як важливої ланки освітнього процесу і забезпечення педагогічного всеобучу батьків та дітей.

Структура школи й основні напрями діяльності

Змістова складова структури школи характеризується трьома модулями:

− навчальним, який має інваріантну і варіативну складові;

−виховним, який має суспільно-громадянський напрям;

–розвивальним, який містить позашкільну та позаурочну діяльності

Зокрема, навчальний модуль структури школи представлений інваріантним та варіативним навчальними планами.

Інваріантний навчальний план передбачено державним стандартом загальної середньої освіти. Варіативний навчальний план забезпечується навчальними дисциплінами, факультативами та курсами за вибором: основи підприємницької діяльності, основи інформаційної культури, логіка, економіка та підприємництво, громадянська освіта, історія України в особах, практичне право, сходинки до інформатики, країнознавство, мовознавство, економіка в задачах математики, інтелектуальні ігри, ділова українська мова тощо.

Виховний модуль структури діяльності школи має бути представлений двома напрямами виховної діяльності: козацька шкільна республіка, підструктурами якої є учнівське самоврядування (рада старшин, братства тощо) та дитяче шкільне об’єднання кіш (курені за інтересами тощо), виховний проект діяльності класних керівників «я житель міста, що стоїть у віках…»

Розвивальний модуль структури школи має бути представлений діяльністю інноваційних форм позакласної та позашкільної діяльності. Наприклад, діяльністю клубів за інтересами, гуртків, студій, музеїв тощо.

Школа є також державно-громадським загальноосвітнім навчальним закладом, в якому активну роль відіграє громадське самоврядування, а саме різноманітні колективні і колегіальні формування вчителів, учнів та їх батьків. До них відносяться: загальні збори, піклувальна рада, рада закладу освіти, батьківський комітет, рада учнівського самоврядування тощо та колегіальні органи управління, такі, як педагогічна рада, науково-методична рада тощо.

Необхідно розглянути основні вимоги до різноманітних громадсько-державних формувань, які нормативно визначені у чинному шкільному законодавстві. Наприклад, рада школи – це постійно діючий у період між загальними зборами (конференцією) орган громадського самоврядування. Її метою є: спрямування зусиль педагогічного й учнівського колективів, батьків, громадськості на розвиток навчального закладу та удосконалення освітнього процесу; формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління; розширення колегіальних форм управління навчальним закладом; підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов’язаних з організацією освітнього процесу.

Рада школи:

− організовує виконання рішень загальних зборів (конференції);

− вносить пропозиції щодо змін типу, статусу, профільності навчання;

− спільно з адміністрацією розглядає і затверджує план роботи школи;

− затверджує режим роботи школи;

− сприяє формуванню мережі класів, обґрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

− разом з педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини навчальних планів;

− заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань навчально-виховної та фінансово-господарської діяльності;

− бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій вчителям;

− виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з учнями;

− сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань;

− організує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

− вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників освітнього процесу тощо.

Піклувальна рада створюється у відповідності до нормативної бази освіти і регламентується постановою кму «про затвердження зразкового положення про піклувальну раду загальноосвітнього закладу» від 10 грудня 1999 р № 1379. Вона є формою самоврядування закладу загальної середньої освіти, основною метою якої є сприяння рішенню нагальних завдань у галузі освіти, забезпечення фізичного й духовного здоров’я дитини й умов для її повноцінного росту, створення необхідних матеріально-технічних і фінансових умов для практичного здійснення програм розвитку школи.

До її складу входять педагогічні працівники, керівники, батьки учнів, члени громадських організацій, інші особи, зацікавлені в удосконаленні й розвитку школи. Голова піклувальної ради обирається з числа її членів.

Члени піклувальної ради не втручаються в освітній процес без згоди директора школи.

Педагогічна рада - це колегіальний орган управління школою, повноваження якої визначається положенням про заклад загальної середньої освіти. Основні її завдання полягають в:

− об’єднанні зусиль учителів і керівників у розв’язанні проблем освітнього процесу, підвищенні якості навчання та виховання учнів;

− визначенні цілей і перспектив діяльності педагогічного колективу;

− сприянні адміністрації у впровадженні в роботу вчителів досягнень психолого-педагогічної науки, інновацій та передового досвіду навчання й виховання учнів.

Педагогічна рада має право заслуховувати звіт директора школи про стан освітнього процесу; вивчати окремі аспекти освітнього процесу за ініціативою та підтримкою більшості членів педагогічної ради; висловлювати недовіру керівникам; вносити пропозиції про дострокову атестацію окремих учителів, присвоєння звань чи позбавлення їх (у випадку невідповідності якості роботи педагога) одержаного звання; відміняти раніше прийняті рішення, упевнившись в їх передчасності, неправомірності, необґрунтованості; надавати конкретну допомогу окремим педагогам в організації освітнього процесу.

Керівником педагогічної ради є директор школи.

Загальні збори трудового колективу – збори, в яких беруть участь усі працівники школи.

Загальні батьківські збори є необхідним компонентом системи освіти, який створено з метою посилення ролі батьків в управлінні освітнім процесом; це колегіальний орган, який створюється з кількості представників батьківської громадськості класів на початку кожного навчального року строком на один рік. Вони проводяться з метою співпраці батьків зі школою; їх метою є:

− всебічне зміцнення зв’язку між сім’єю та школою для встановлення єдності виховного впливу на учнів; залучення батьківської громадськості до активної участі в житті школи, до організації позашкільного життя;

− допомога школі у здійсненні учнями повної середньої освіти;

− участь в організації широкої педагогічної пропаганди серед батьків і населення;

− допомога у зміцненні фінансової, господарчої та навчально-матеріальної бази школи.

Батьківський комітет є добровільним громадським формуванням батьків учнів школи, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав і обов’язків своїх дітей під час їх навчання у школі. Він створюється з метою захисту інтересів учнів в органах громадського самоврядування школи, у відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань загальної середньої освіти, спільної роботи з педагогічним колективом із розвитку в учнів активної життєвої позиції, творчих здібностей та ініціативи, підвищення їхнього рівня вихованості і досягнення обов’язкового рівня базової підготовки.

Основною метою батьківського комітету класу є створення умов для формування колективу учнів і сприятливого розвитку в ньому кожного учня. Він є виконавчим органом батьківських зборів окремого класу. Його основні напрями діяльності полягають у:

- створенні банку даних батьківських ресурсів;

- організації спільних справ батьків і дітей;

- розповсюдженні передового досвіду сімейного й родинного виховання;

- створенні та збереженні традицій дитячо-дорослого товариства.

Кiлькiсть переглядiв: 1694

Фотогалерея

Дата останньої зміни 18 Березня 2024

Цей сайт безкоштовний!